Історія

Среда, 31.10.2007

Стародавня Греція (Еллада), загальна назва території старогрецьких держав на півдні Балканського півострова, островах Егейського моря, побережжі Фракії, по західній береговій смузі материка Азії. Етнічний склад Греції в III тисячилетії до н.е. строкатий: пеласги, лелеги та інші, яких відтіснили і асимілювали протогречеськіє племена ахейци, іонійци. Перші держави ахейцев (Кнос, Фест, Мікени, Тірінф, Пілос і ін.) утворилися на початку II тисячилетія, в епоху бронзи. Вторгнення дорійцев (ок. 1200 р. до н. э.) спричинило розпад держав і пожвавлення родових відносин.

До IV століття Грецію заселяли: еолійци - Північну Грецію, дорійци - Середню Грецію і Пелопоннес, іонійци - Аттіку і острови.

У VIII - VI вв. у Греції сформувалися поліси. Залежно від результатів боротьби землеробів і ремісників з родовою знаттю державна влада в полісі була або демократичною (у Афінах), або олігархічною (у Спарті, на острові Кріт). У економічно розвинених полісах (Корінф, Афіни і ін.) широко розповсюдилося рабство; у Спарті, Аргосе довго зберігалися пережитки родового ладу.

V - IV вв. період вищого розквіту полісів. Він пов’язаний з піднесенням Афін в результаті перемоги греків в греко-персидських війнах (500 - 449 рр. до н. э.) і створенням Делосського союзу (на чолі з Афінами). Час найвищої могутності Афін, найбільшої демократизації політичного устрою і розквіту культури роки правління Перікла (443 - 429 рр. до н. э.). Боротьба між Афінами і Спартою за гегемонію в Греції і суперечності між Афінами і Корінфом із-за торгових шляхів привели до Пелопоннесськой війни (431 - 404 рр. до н. э.), яка завершилася поразкою Афін.

У середині IV в. на півночі Греції піднеслася Македонія. Її цар Пилип II, отримавши перемогу при Херонєє (338 р. до н. э.) над коаліцією грецьких міст, підпорядкував Грецію. Після розпаду держави Олександра Македонськогоу т.з. період еллінізму (III - II вв.)у Греції переважали держави і союзи воєнізованого типа (Македонія, Ахейській союз, Этолійській союз), що оспорювали панування в Греції.

З 146 р. до н.е. (після розгрому римлянами Ахейського союзу) Греція підкорялася Риму (з 27 р. до н.е. на її території утворена римська провінція Ахейя).

З IV в. н.е. Греція стала основною частиною Східної Римської імперії Візантії.